Щороку 4 лютого відзначають Всесвітній день боротьби проти раку. Його метою є інформування громадськості про поширеність та небезпеку злоякісних новоутворень (ЗН), важливість їх раннього виявлення, що забезпечує можливість одужати навіть тим пацієнтам, які мають такий діагноз.
Чому тема є актуальною?
За даними ВООЗ, онкологічні захворювання посідають друге місце у структурі причин смертності як у світі, так і в Україні. 2020 року від ЗН у світі померли 10 мільйонів осіб. За прогнозами фахівців за прийдешні 20 років число нових випадків злоякісних новоутворень зросте на 50-60%. Причинами цього можуть стати тютюнопаління, а також високі показники захворюваності на вірус папіломи людини (ВПЛ) і гепатити, які, як відомо, передаються статевим шляхом.
70% випадків смерті від раку припадає на країни з рівнем доходу нижчим середнього. Cуттєво покращити цей показник могли б своєчасна діагностика ЗН (обстеження пацієнтів, які мають симптоми захворювання) та скринінг (обстеження клінічно здорових людей) певних категорій населення, що мають підвищений ризик розвитку онкопатології, з метою її раннього виявлення.
Які ж локалізації злоякісних пухлин є найпоширенішими в Україні?
У жінок: на першому місці – рак молочної залози, далі – немеланомні злоякісні пухлини шкіри, рак тіла матки, колоректальний рак, рак шийки матки.
У чоловіків: на першому місці – рак легень, далі – рак передміхурової залози, немеланомні злоякісні пухлини шкіри, колоректальний рак, рак шлунка.
Статистичні дані по Тернопільській області за 2021 рік:
| жінки | чоловіки | |
| І місце | рак молочної залози | рак легень |
| ІI місце | рак тіла матки | рак простати |
| ІII місце | немеланомні ЗН шкіри | рак ободової кишки |
| ІV місце | рак ободової кишки | рак прямої кишки |
| V місце | рак шийки матки | немеланомні ЗН шкіри |
Усього торік на Тернопільщині зареєстрували 3061 випадок захворювань на ЗН, звичайний показник захворюваності (CR) – 298 випадків на 100 тисяч населення.
Які причини захворюваності на ЗН?
РМЗ і рак тіла матки – це гормонозалежні захворювання, на які мають вплив аборти, неконтрольоване використання естрогенвмісних гормональних контрацептивів, пізні пологи, мала кількість вагітностей та нетривале або відсутнє годування грудьми. Гормонозалежним є і рак передміхурової залози в чоловіків.
Основною причиною раку легень є тютюнопаління, раку шийки матки – вірус папіломи людини високоонкогенних типів, раку кишківника – «західний» тип дієти та малорухомий спосіб життя, раку шкіри – вплив ультрафіолету.
Частина ЗН пов’язана з генетичними мутаціями, які можуть бути спадковими. Особливо, це стосується РМЗ, яйників, матки, очеревини, раку легень, шлунка, підшлункової залози, раку кишківника, простати та меланоми.
Як же досягти своєчасної діагностики ЗН?
Для цього потрібно проводити вчасну діагностику та лікування передракових станів, скринінгові обстеження пацієнтів з груп ризику. Мають стати також звичними регулярні клінічні огляди мамолога, гінеколога, уролога, за потреби – лікарів інших спеціальностей. Необхідно підвищувати й обізнаність людей з основними симптомами найпоширеніших локалізацій раку.
Надзвичайно важливе значення для ранньої діагностики ЗН має онконастороженість лікарів інших спеціальностей (не онкологів), до яких приходять пацієнти, що не підозрюють у себе можливість злоякісного процесу. Особливо це стосується візуальних локалізацій раку та найбільш поширених злоякісних пухлин.
Що таке візуальні локалізації раку?
До візуальних локалізацій злоякісних пухлин належать шкіра, ротова порожнина, молочна залоза, шийка матки, пряма кишка, а також щитоподібна залоза й гортань, огляд яких є легкодоступним.
Як онконастороженість лікаря може вплинути на своєчасну діагностику ЗН?
Уважний огляд шкіри на предмет наявності пігментних чи непігментних утворів лікарем будь-якого профілю, скерування на дерматоскопію, забезпечить вчасну діагностику як меланоми, так і немеланомних онкозахворювань шкіри.
Ретельний огляд слизових лікарем-стоматологом допоможе вчасно діагностувати рак губи, ротової порожнини, язика.
Наявність виділень із соска, його втягнення, ущільнення, зміна пігментації, зміна форми та розмірів молочної залози є вже маніфестними проявами РМЗ, які, звісно, має виявити кожен лікар, що оглядає молочні залози пацієнтки. Але щоб виявити РМЗ на доклінічній стадії, необхідний щорічний клінічний огляд у мамолога, який відповідно до ризику виникнення РМЗ у конкретної пацієнтки призначить їй необхідні інструментальні або генетичні дослідження згідно із сучасними міжнародними рекомендаціями. Сімейний лікар повинен нагадати пацієнтці про обов’язковість такого щорічного клінічного огляду в мамолога та обов’язковість мамографії з 40-річного віку за відсутності скарг і чинників ризику. Адже РМЗ займає перше місце у структурі як захворюваності на ЗН (починаючи з 30-річного віку), так й у структурі смертності жінок від злоякісних пухлин.
Клінічний огляд у гінеколога, щорічне УЗД органів малого тазу, ПАП-тест один раз на три роки за відсутності чинників ризику та ВПЛ-тест один раз на п’ять років допоможуть вчасно виявити рак жіночих статевих органів. За наявності факторів ризику необхідним є щорічний ПАП-тест.
Регулярний клінічний огляд в уролога з 40 років та визначення рівня PSA у чоловіків, які старші 50-річного віку будуть сприяти своєчасній діагностиці, а отже, виліковуванню чоловіків з раком простати. Спостерігається зростання питомої ваги ЗН простати за останні три роки згідно з даними Національного канцер-реєстру. У віковій групі 75+ рак простати займає перше місце у структурі як захворюваності, так і смертності від онкопатології в чоловіків.
Аналіз калу на приховану кров, пальцеве дослідження прямої кишки та колоноскопія з 50-річного віку один раз на п’ять років дозволять не пропустити колоректальний рак.
Низькодозова комп’ютерна томографія легень в осіб, які мають стаж паління 20 і більше років (особливо, якщо пацієнт викурює не менше пачки цигарок щодня й надалі курить або покинув куріння протягом останніх 15 років) дасть змогу діагностувати рак легень, який ще не встиг себе виявити клінічно.
Скарги пацієнта на біль у хребті можуть бути першими ознаками його метастатичного ураження ЗН різної локалізації, а верхівковий рак легень може маніфестувати болем у надпліччі. Такі пацієнти звертаються, як правило, до неврологів і вертебрологів.
Лікарі-ортопеди, ревматологи часто першими чують від пацієнтів скарги на біль у кістках, суглобах і м’язах, відтак змушені виключати мієломну хворобу, саркоми кісток і м’яких тканин, яких нині відомо понад 70 гістологічних варіантів.
Дуже характерним для раку нирки, сечового міхура, колоректального раку (особливо, правої половини кишківника), а також для раку шлунка є симптом анемії. Тому при її виявленні необхідно мати онконастороженість насамперед щодо перелічених локалізацій раку.
Потрібно також уважно ставитися до збільшених понад один місяць лімфатичних вузлів, гарячки, кашлю, рецидивувальних пневмоній, кровохаркання, дисфагії, втрати ваги, порушення сечовипускання, патологічних виділень і домішок крові в калових масах і сечі.
Слід зазначити, що найбільша кількість випадків захворювання на ЗН спостерігається у віці 50-75 років. Це великою мірою зумовлює структуру захворюваності на ЗН.
Чи мають бути особливі підходи до діагностики залежно від віку та статі?
Важливо, що в кожній віковій групі є свої особливості структури онкозахворюваності, а отже, й скринінгу. Наприклад, у жінок віком 18-29 років перше місце у структурі онкозахворюваності в Україні належить раку щитоподібної залози. Смертність від раку шийки матки в цій же віковій групі вже досягає 13,6 %, що є досить значним показником. Тому саме на діагностику вказаних локалізацій раку має бути звернена увага.
У молодих чоловіків 18-30 років І місце у структурі онкозахворюваності в Україні належить гемобластозам, ІІ місце – раку яєчка. Ця локалізація пухлини є доступною для клінічного та УЗ-дослідження, особливу настороженість потрібно проявляти в пацієнтів з крипторхізмом в анамнезі, скринінг не проводиться.
У чоловіків 30-54 років на ІІІ місці у структурі захворюваності на ЗН посідає рак шлунку, це визначає доцільність проведення ЕГДС чоловікам після 45 років, які мають фактори ризику раку шлунка, а при певних скаргах – швидше.
У дітей ЗН, на щастя, трапляються не так часто. На першому місці – лейкози, далі – лімфоми, пухлини головного мозку, опорно-рухового апарату, нирки, щитоподібної залози. Це дає розуміння, чому батьків має насторожити блідість, слабкість дитини, збільшені лімфатичні вузли, скарги на біль голови, у спині чи в кінцівках, які не минають, є періодичними або наростають і не пов’язані з ГРВІ.
Як запобігти ЗН?
Цікаво, що третині випадків раку можна запобігти, змінивши спосіб життя (розуміння важливості дітородної функції для жінки, заохочення до грудного вигодовування та його підтримка, рухова активність, повноцінне збалансоване харчування, здоровий сон, відмова від роботи в нічну зміну), усунувши шкідливі звички (тютюнопаління, зловживання алкоголем, надмірне захоплення спеціями, утримання від тривалого перебування на сонці та у соляріях), вакцинуючись проти певних захворювань, починаючи з підліткового віку (вірусний гепатит В, вірус папіломи людини), нормалізувавши вагу тіла.
Звернімося знову до статистики: смертність до одного року в уперше виявлених онкохворих становить 27,1 % за 2020 рік в Україні і 23,4 % за 2021 рік в Тернопільській області. Отже, практично чверть пацієнтів звертаються тоді, коли захворювання вже поширилося далеко за межі ураженого органу.
Тож усвідомлення того, як кожен може вберегти себе, своїх близьких від тієї реальності, коли «надто пізно», є не просто формальністю, а необхідністю сьогодення.
Проінформовані – отже озброєні, щоб не дати раку жодного шансу!
Лариса НІТЕФОР,
асистентка кафедри
онкології, променевої діагностики і терапії
та радіаційної медицини, кандидатка меднаук